|
БУЛІНГДля вчителя Від недискримінації в освіті до протидії булінгу Проблема булінгу та дискримінації у шкільному середовищі залишається актуальною попри те, що про неї постійно говорять. Але школа має бути безпечним простором для всіх учасників освітнього процесу. Тож цькуванню тут не місце! Чи пов'язано підвищення кваліфікації учителя зі створенням безпечного та інклюзивного освітнього середовища? Так, безпосередньо! Про це йдеться у пункті 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників й у відповідній законодавчій базі. Однією з причин розповсюдження булінгу та дискримінації у школах, на думку експертів, є недостатня обізнаність з боку дорослих, зокрема освітянської спільноти. Але якщо ми не розуміємо цих явищ самі, то як навчимо дітей? Тож давайте розбиратися! Дискримінація та булінг: чи є різниця Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп. Дискримінація та булінг дуже часто ходять разом і жертвою може стати будь-хто. Але, звісно, є найбільш вразливі категорії. Хто може бути жертвою булінгу:
Насправді булінг – це один із проявів дискримінації. Утім, ці явища можуть існувати й окремо. Булінг – це найпоширеніший прояв дискримінації. У знущання багато облич, але основні:
І за булінг, і за дискримінацію передбачена відповідальність. Ви маєте це чітко розуміти та попереджувати дітей і батьків. Закони України «Про запобігання та протидію дискримінації», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» чітко визначає межі допустимого і ми зобов’язані звертати на це увагу. Вправи та поради для протидії булінгу Є різні стратегії дій учителя, який бачить булінг. Але одне відомо точно: не можна залишатися осторонь. Явище не зникне саме по собі. Краще працювати на випередження. Встановіть суворі правила, створіть разом із дітьми статут для протидії цькуванню. Учні мають знати, що порушення правил призведе до негативних наслідків. Проводьте тематичні виховні години. Також варто з перших класів організувати та регулярно використовувати скриньку довіри. До вашої уваги вправа для дорослих (вчителів і батьків), яка допоможе розібратися у явищах цькування. Її можна провести на педраді або на батьківських зборах. Айсберг Почнемо з вправи, яка допоможе нам навчитися розуміти сутність проблеми: що насправді сталося, чому виник булінг. Так буде простіше вирішити проблему. Намалюйте на великому аркуші айсберг так, щоб співвідношення надводної та підводної частини становило від 1 до 9. Попросіть присутніх за допомогою мозкового штурму назвати головні характеристики айсберга і запишіть їх під малюнком (крижаний, холодний, небезпечний, великий, невідомий, більша частина схована під водою тощо). Запитайте у групи: Чи можна порівняти айсберг із конфліктом? Для цього проаналізуйте разом із групою всі записані ознаки айсберга. Наприклад, можна сказати: «Конфлікт, як і айсберг, крижаний, небезпечний, невідомий, більша його частина схована...» Яка з ознак найбільш притаманна айсбергу? Варто звернути увагу на те, що більша частина айсберга прихована під водою, і саме це робить його дуже небезпечним. Чи має це відношення до конфлікту? Як можна уникнути небезпеки від зіткнення з підводною частиною айсберга? Відповіді на останнє питання зобразіть на малюнку схематично червоним фломастером. Наприклад, пропозицію «обійти» можна зобразити у вигляді кривої зі стрілкою на кінці, «розтопити» – у вигляді сонечка зверху, «підірвати» – перекреслити айсберг тощо. Обговоріть ефективність і ризики кожної пропозиції. Для цього запитайте, які ризики можуть виникнути під час використання кожного із запропонованих засобів – обійти, розтопити, підірвати тощо? Прикладами відповідей можуть бути такі:
Запитайте: Що можна зробити, щоб уникнути цих ризиків? Важливо всій групі підійти до висновку, що, перш за все, необхідно вивчити айсберг. Отримавши таку відповідь, ви можете записати її на великому аркуші паперу справа від характеристик айсберга, а під ним відповіді на запитання: Які параметри айсберга можна вивчити? Відповіді доцільно об’єднати у дві групи: статичні характеристики (розмір, вага тощо) та динамічні характеристики (швидкість і напрямок руху, температура всередині та зовні тощо). Після цього можна повернутися до конфлікту і повторити шлях, уже говорячи про конфлікт: Які небезпеки можуть виникнути, якщо ми почнемо вирішувати конфлікт без його вивчення? Що важливо вивчати в конфлікті? Які аналогії можна провести між статичними та динамічними характеристиками айсберга і конфлікту? Попросіть знайти асоціації з конкретними ситуаціями, що виникають у школі. Можна поговорити про те, що інколи люди намагаються «прив`язати» айсберг і «тягти» його за собою. І тому, наприклад, шкільний конфлікт триває всі 10 років навчання. Підбиваючи підсумки, запитайте: Для чого ми розглядали айсберг? Як ці знання можуть допомогти нам у трансформації конфліктів? Постав себе на місце іншого Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення обзивають, принижують? Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирається» дитина, яка відрізняється від інших зовнішнім виглядом, поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до нього/неї прізвиська, штовхають, чіпляються, псують особисті речі та інше? Які відчуття у вас викликає така ситуація? Як, на вашу думку, себе почуває така дитина? Це і є булінг. Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і заниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші. Джерело: НаУрок
Як навчитись керувати власними емоціями
Людина, яка не вміє керувати своїми емоціями, є емоційно незрілою. У міру своєї зрілості, кожен із нас повинен навчитися емоційної інтелігентності, тобто здатності без праці стримувати ті чи інші емоції. На жаль, сьогодні ми бачимо протилежну картину: на вулиці, в магазині люди виливають один на одного океан емоцій і почуттів, що накопичилися за день. Багато із них несуть цей «багаж» додому, щоб розділити його вміст порівну між членами сім’ї, що ще є гіршим. Люди забули, що таке стресостійкість, перестали емоційно розвиватися, забули про культуру і, втім, про самих себе. Доросла розвинена особистість повинна знати, як навчитися керувати своїми емоціями, і застосовувати це знання на практиці. Від емоційного стану залежить розумова діяльність, участь у різних сферах суспільного життя. Основне завдання тут полягає в тому, щоб зрозуміти та навчитись правильно керувати своїми емоціями, тобто розвинути свій емоційний інтелект. Емоційний інтелект - це здатність людини брати участь в управлінні власними емоціями, а також емоціями оточуючих людей. Розвиненою особистістю вважається та, у якої рівень інтелекту і коефіцієнт вміння управляти своєю емоційністю досить високі. Емоційно інтелігентні особистості приймають правильні рішення і менше помиляються, оскільки керуються своїм мисленням, яке не затьмарене негативними емоціями. Успішна реалізація емоційного інтелекту полягає у здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми, правильно орієнтуватись в різних життєвих ситуаціях. Це дає можливість досягнути успіху в усіх сферах суспільного життя. Особистість розвинена і емоційно стійка настільки, наскільки розвинений її емоційний інтелект. Емоції людини зберігають у собі інформацію про її сутність, про інших людей, про навколишню дійсність. За допомогою тієї чи іншої емоції можна зрозуміти, що думає людина, як вона ставиться до тієї чи іншої ситуації, що відчуває до інших людей тощо. Якщо людина стане емоційно розумніша, то це дозволить їй навчитися не показувати свій настрій іншим людям, не робити свій внутрішній світ таким прозорим, відкривати тільки ту частину своїх думок, яка допустима в конкретній ситуації. Це сприятиме емоційному та психічному здоров’ю, до завоювання лідерських позицій, до підвищення коефіцієнта мудрості, до успішної реалізації поставлених завдань.
Основні поради як навчитись керувати своїми емоціями у повсякденному житті. ПІЗНАННЯ СЕБЕ Якщо ви думаєте, що знаєте себе дуже добре, то ви помиляєтеся. Протягом усього життя людина тільки й робить, що впізнає себе все краще і краще. Заглянути в себе страшно, а ще страшніше - тільки познайомитися із собою в уже досить «пристойному» віці. Якщо ви не займетеся самопізнанням, то ваші емоції візьмуть над вами верх. Щоб пізнати себе, потрібно частіше прислухатися до себе. Що знаходиться всередині нас? Чого ми дійсно хочемо? Розуміючи це, потрібно відразу ж «включити мозок» і зіставити почуття і раціональне мислення. Ми повинні зрозуміти різницю між «я відчуваю» і «я думаю». У кожній конкретній ситуації потрібно чітко розуміти, яка конкретна емоція охоплює вас. Аналізуйте себе, контролюйте те, що відчуваєте. Незабаром ви зрозумієте, як навчитись керувати своїми емоціями грамотно, щоб це призвело до позитивного результату. Самопізнання допоможе навчитися розуміти та інтерпретувати свої емоції в кожній конкретній ситуації. САМОКОНТРОЛЬ Поки ви пізнаєте себе і намагаєтеся правильно розуміти те, що відчуваєте, то одночасно повинні вчитися ще й контролювати це. Правильно регулювати і координувати власні почуття, думки й емоції - це наступний крок до розуміння, як саме навчитися керувати емоціями. Якщо самопізнання дозволяє розуміти та інтерпретувати емоції, то самоконтроль допоможе правильно їх використовувати, координує їх роботу для досягнення позитивного результату. Отже, потрібно діяти раціонально, обдумано і відповідально. Щоб розвинути самоконтроль, ви повинні не тільки розуміти, що думаєте і відчуваєте одночасно, але й уміти це зіставляти і правильно використовувати. Всі ми люди і можемо відчувати величезну гаму емоцій щодня. У нас можуть траплятися емоційні сплески і це цілком нормально. Однак важливо, щоб ці сплески не траплялися дуже часто, особливо в провокаційних повторюваних ситуаціях, необхідно вміти їх придушувати. Основне тут завдання: вчасно зрозуміти появу негативної емоції, визнати її, інтерпретувати причину, а потім відразу ж подумати, наскільки вона доречна в даній ситуації. Це і є самоконтроль в якості наступного кроку у мистецтві розуміння, як навчитися керувати своїми емоціями. МОТИВАЦІЯ Далі ви повинні виробити самомотивацію, яка допоможе спрямувати всю силу емоцій у позитивне русло. Якщо самоконтроль допомагає уникати недоречного використання негативних емоцій, то самомотивація вчить використовувати позитивні емоції в правильному напрямку. Ви бачите мету і кроки для її здійснення. Щоб мотивувати себе, зрозумійте, що ви доросла свідома людина, яка розуміє і грамотно використовує те, що відчуває. Відокремте негативне від позитивного всередині себе. Все, що дарує позитивний настрій, можна використовувати для натхнення на ті чи інші звершення. Візуалізуйте картину бажаного майбутнього. Ідіть до своєї мрії за допомогою свого ж позитивного настрою. В даному випадку ваші емоції будуть працювати на вас. Самопізнання, самоконтроль і самомотивація в тандемі – це ключ до успіху! Таким чином, навчившись керувати своїми емоціями, ви зможете зрозуміти, як керувати емоціями і почуттями інших людей, легко встановлюватимете контакти, розумітимете, як налаштована до вас та чи інша людина. Психологічна служба ЗУМУ
|